Фізика
в
живій природі
В посібнику подані питання, що стосуються проявів найбільш різноманітних фізичних законів в рослинному і тваринному світі. Питання розподілені по основним розділам шкільного курсу фізики: механічним, тепловим, електричним та оптичним явищам.
До всіх питань подані відповіді.
Посібник розрахований на учнів середньої школи. Він може бути використаний також вчителями фізики та біології в позакласній роботі.
Зміст
Вступ__________________________________________________3
Схема розв'язування якісних задач_______________________4
1.Розділ механіка_______________________________________5
2.Розділ теплові явища__________________________________7
3. Розділ електрика_____________________________________9
4.Розділ оптика_________________________________________10
Відповіді до розділу:____________________________________12
5.Механіка____________________________________________13
6.Теплові явища_______________________________________17
7.Електрика___________________________________________19
8. Оптика_____________________________________________21
9. Висновок __________________________________________24
10. Література________________________________________25
Вступ
Закони фізики застосовуються не тільки в роботі найдивовижніших пристроїв та механізмів, але й поширюються на явища живої природи.Але в живій природі багато з цих законів не проявляються в відкритому вигляді, тому помітити їх може тільки досвідчене око спостерігача.
В цьому посібнику ми поставили перед собою мету познайомити юних читачів з проявами найбільш різноманітних фізичних законів в рослинному і тваринному світі. В ньому містяться питання та відповіді на них.Така форма викладу матеріалу буде сприяти активному сприйняттю навколишньої реальності, розвитку фізичного мислення.
Дітям рекомендується спочатку самостійно відповісти на питання, а потім вже звірити свою відповідь з вміщеною в посібнику.
Зміст питань не виходить за рамки фізики середньої школи, тим паче для розуміння багатьох із них потрібне глибоке засвоєння шкільної програми, вміння застосовувати отримані знання на практиці.
Якісні задачі з фізики з'явилися в методичній літературі понад 200 років тому. Якісні задачі або задачі-питання – це такі задачі, при рішенні яких потрібно (без виконання розрахунків) пояснити те чи інше фізичне явище. Рішення якісних задач сприяє більш глибокому і міцному засвоєнню фізичних законів, розвитку логічного мислення, кмітливості, ініціативи, викликає інтерес до фізики. Вони слугують також засобом перевірки знань.
З досвіду роботи використання якісних задач випливає, що протягом всього уроку підтримується активне сприйняття і закріплення навчального матеріалу. Можна використовувати якісні задачі на узагальнюючих уроках, на залікових уроках, а також при тематичній атестації учнів.
Якісні задачі з фізики розвивають творчу фантазію учнів, а також уміння застосовувати теоретичні знання для пояснення явищ природи, побуту і техніки; розширюють технічний кругозір учнів, підготовлюють до практичної діяльності, поглиблюють зв'язок теорії з практикою, з життям.
Схема розв'язування якісних задач:
• читання умови задачі, з’ясування всіх термінів у її умови,
• аналіз умови задачі, з’ясування всіх фізичних явищ, побудова схеми чи креслення.
Ілюструючи методику розв’язання якісних задач, розділимо їх на дві групи:
а) Прості якісні задачі (їх називають задачами-питаннями), розв’язання яких зазвичай ґрунтуються на одному фізичному законі.
б) Складні якісні задачі, що представляють як би сукупність або комбінацію декількох простих завдань. Розв’язуючи їх, доводиться будувати більш складні ланцюги умовиводів аналізувати кілька фізичних закономірностей.
Почнемо з розгляду завдань-запитань:
• Чому при проводці телеграфної лінії влітку не можна сильно натягувати дроти між стовпами?
• Чому зубні лікарі не рекомендують, їсти дуже гарячу їжу?
• Чому не можна наливати бензин в цистерну до верху?
У всіх трьох задачах мають місце теплове розширення твердих і рідких тіл, тому при побудові ланцюга при розв’язанні цих завдань спираються на цю тему застосовують теплове розширення тіл, роблять висновок, що при нагріванні розміри твердих тіл, трохи збільшуються, рідини, як і тверді тіла, із збільшенням температури розширюються, але значно сильніше, ніж тверді тіла. У задачах-питаннях можуть використовуватися і різні залежності, що виражаються фізичними формулами.
• Яким прийомом людина може швидко подвоїти тиск, який вона створює на підлогу?
На початку проводять аналіз фізичної сутності того, що відбувається. Тиск залежить від сили тиску, F і від площі S. Тому, по-перше, тиск зростає в два рази, якщо в два рази збільшити силу тиску. Цього можна досягти, взявши в руки додатковий вантаж рівний вазі людини. Але ще можна збільшити тиск – зменшити площу опори в два рази. Для цього достатньо встати на одну ногу.
Одне з найбільш важливих умінь – це вміння знайти причину якого-небудь явища. Зокрема, у навчальній діяльності воно необхідне при розв’язанні, наприклад, таких завдань:
На одну чашку врівноважених терезів поклали залізний кубик, а на іншу – дерев’яну кульку. Кулька перетягнула. Чому?
Важливим також є вміння передбачити можливі слідства події. Приклад:
До урівноваженого важелю доклали дві сили. Чи може важіль залишитися при цьому в рівновазі? Якщо так, то, за яких умов? Чи може дія цих сил вивести важіль з рівноваги?
Навіть у тому випадку, коли учень вміє розв’язувати деякі типи задач на знаходження причини або слідства фізичного явища, це не є гарантією її чіткого розуміння змісту понять "причина" і "наслідок" і вміння відрізнити їх одне від одного в конкретних ситуаціях. Вже в 7-му класі цілком можливо розпочати формування цих понять. З цією метою можна пропонувати як би "допоміжні" задачі таких двох типів:
а) визначити, яке з двох явищ (факторів, тверджень і т. п.) являє собою причину по відношенню до іншого, а яке – слідство; доповнити причинно-наслідковий ланцюжок відсутніми ланками (твердженнями);
б) зв’язати два даних затвердження (явища, факти і т.п.) за допомогою причинно-наслідкового ланцюжка.
Розділ перший
Механіка
1.Лисиця,втікаючи від собаки, що її переслідує, часто рятується тим, що раптово робить різкі рухи всторону якраз в той момент, коли собака готова її схопити зубами. Чому собаці важко зловити лисицю?
2.Чому при просапці не варто дуже різко виривати бур’яни із землі навіть в тому випадку, коли вони слабо тримаються в грунті?
3.Чому перед прижком людина трохи присідає?
4.Чому цирковий наїздник, підпригуючи вверх на коню, що швидко скаче, попадає знову в сідло?
5.Яким чином деякі бобові рослини використовують явище інерції для розкидання свого насіння?
6.Виходячи із води, тварини струшуються.Який фізичний закон використовується при цьому?
7.Риба-меч відома як рекордсмен серед морських плавців. Її швидкість досягає 80 -90 км/год, а меч здатен пробити досить товсту обшивку корабля.Чому ж риба не страждає від такого удару?
8. Чому людина, що біжить,намагаючись швидко і круто обігнути стовб чи дерево, обхоплює його рукою?
9.Для чого білці потрібен великий хвіст? А лисиці?
10.Чому щука плаває у воді значно швидше багатьох інших риб?
11.Для чого деякі риби, при швидкому русі, прижимають до себе плавники?
12.Чому важко тримати в руках живу рибу?
13.Дрібні морські рибки плавають косячком, форма якого нагадує краплю.Чому утворюється така форма косячка?
14.Яке значення мають щетинки на поверхні тіла дощового черв’яка для його пересування?
15.Невелика ящірка- геккон-легко пересувається по гладеньким нахиленим і вертикальним поверхням,включаючи звичайне скло, і навіть ногами вверх по стелі.Що допомагає гекконам утримуватися на таких поверхнях?
16.Як відомо, деякі птахи під час далеких перельотів розміщуються цепочкою чи ключем. В чому причина такого розміщення?
17.Яке призначення мають плавальні перетинки в качок чи гусей?
18.Чому людина може посковзнутися, коли настане на тверду суху горошину?
19.Чому сильний вітер влітку ломає дерева частіше, ніж взимку?
20.Чому овес мало страждає від вітру: майже ніколи не ламається, не вилягає?
21.Яку роботу виконує комар, коли кусає людину?
22.Всі знають з досвіду, що йти вгору важко. А чому?
23.Пригальні кінцівки коника дуже довгі. Чому?
24.Чому витягнутою рукою не можна утримати таке ж навантаження, як зігнутою?
25.Чому людина, йдучи по льоду,старається не згинати ноги?
26.Чому важко стояти на одній нозі?
27.Чому , коли людина йде, вона розмахує руками?
28.Чому качки та гуси ходять,перевалюючись з ноги на ногу?
29.В якому випадку людина виконує більшу роботу: коли переміщується маленькими кроками чи коли робить великі кроки?
30.Якщо ви, стоячи на підлозі і не сходячи з місця, почнете нахиляти свого тулуба вперед,а потім назад,то помітите,що вперед ви зможете нахилитися значно більше, ніж назад. Чому?
31.Коли у дерева положення центру тяжіння більше: влітку чи восени, коли оппало листя?
32.В густому лісі завжди можна зустріти повалені вітром дерева, а в чистому полі, де вітер значно сильніший,він ламає дерева рідко.Чим це пояснюється?
33. Яке із дерев – ялина чи сосна- знаходяться в більш стійкому положенні?
34.Відомо, що бобри перегризають товсті дерева.Чому зуби бобра при цьому не тупляться?
35.Чому лосі можуть відносно легко бігати по в’язким болотам, де інші великі тварини грузнуть?
36.Кит, хоча і живе у воді,але дихає легенями. Не дивлячись на наявність легень, кит не проживе і години, якщо випадково опиниться на суші. Чому?
37.Чому риби можуть дихати киснем, розчиненим у воді?
38.У більшості водорослів тонкі, гнучкі стебла.Чому водорослі не потребують твердих стебел?
39.Навіщо артилеристи відкривають рота, коли стріляють із гармати?
40.Корова – парнокопитна тварина, кінь – однокопитна.При переміщенні по болотистим місцевостям корова легко піднімає ноги, а кінь –з великим зусиллям. Чому?
41.Яким чином слон використовує атмосферний тиск кожен раз,коли починає пити воду?
42.Чому в річці, де багато мулу,ми більше грузнемо на милині ніж на глибині?
43.Чому триматися на поверхні води в морі значно легше, ніж в річці?
44.Яку роль для риби відіграє плавальний міхур?
45.Чому при падінні кішка завжди приземляється на лапи?
46.Відомо, що змії не мають внутрішнього вуха. Як же вони сприймають звукові коливання?
47.Чому в лісі досить важко визначити, звідки йде звук?
48.Чому хвойні і листяні ліси шумлять від вітру по – різному?
49.Чому людське вухо сприймає тільки повздовжні хвилі?
50.Яке значення для багатьох тварин має рухливість вушних раковин?
Розділ другий
Теплові явища
51.Розглядаючи під мікроскопом краплю крові, ми бачимо на фоні прозорої рідини червоні кров’яні тільця. Вони не знаходяться в спокої, а весь час хаотично рухаються. Поясніть явище.
52.На якому фізичному явищі засноване засолювання помідорів.огірків, капусти та інших овочів?
53.Чому аромат квітів ми відчуваємо на відстані?
54.Якщо навесні сонячного дня вийти в поле і подивитись вздовж поверхні згораного поля,то нам
здається,що всі предмети, що знаходяться за ним, коливаються.Пиясніть чому.
55.Якщо літнього сонячного дня виміряти температуру голого грунту і грунту покритого рослинами, то з’ясується, що голий грунт нагрітий сильніше.Але якщо в цих місцях виміряти температуру грунту вночі, то, навпаки,грунт під рослинами буде мати більш високу температуру, ніж голий.Поясніть чому.
56.Чому качки в сильний мороз охоче лізуть у воду?
57.Чи знижується температура тіла ведмедя під час зимової сплячки?
58.Чи відчуває риба тепло і холод?
59.Чому в холодних приміщеннях у нас мерзнуть перш за все ноги?
60.Ящірки і деякі інші дрібні тваринки, які живуть в пустелях,в самий жаркий час дня часто забираються на вершечки кущів. Чому?
61.Чому садки не рекомендують садити в низинах?
62.Взимку на сильному вітрі нам значно холодніше, ніж в затишку.Чи буде при цьому різниця в показах температур?
63.Яким чином кити, моржі,тюлені, що живуть у воді де постійно плавають крижини,постійно зберігають високу температуру тіла (38-40°С)?
64.Чому північні олені не замерзають навіть в сильні морози? Що захищає їх від холоду?
65.Як гріються в мороз дикі качки?
66.Яке значення має пробковий шар на стовбурах багаторічних дерев?
67.З якою метою кущі малини в північних регіонах на зиму пригинають до землі?
68.Чому у полярних лисиць вуші значно менші, ніж у лисиць, що живуть в помірному кліматі?
69.Чому іноді в сніжні зими озимина випріває?
70.Під час сильних морозів пташки настовпурчуються.Чому при цьому вони легше переносять холод?
71.В сильний мороз пташки частіше замерзають на льоту, ніж сидячи на місці.Чим це можна пояснити?
72.Під час жари відбувається почервоніння обличчя.Чим це визване?
73.Чому на морозі коня, що спітнів, накривають одіялом чи шубою?
74.Чому в лазні нам здається жаркіше, ніж в кімнаті, де повітря нагріте до такої ж температури?
75.Для чого розрізують на шматочки яблука, груші та інші фрукти, перед тим як їх сушити?
76.Як відомо,після дощу квіти починають пахнуть сильніше.Чим це пояснюється?
77.Чому свіжоспиляне дерево менше тріщить на вогні, ніж сухе?
78.Чому огірок завжди на 1-2°С холодніший навколишнього середовища?
79.Чому в сильну жару собака висовує язика?
80.Чому блискавка часто розколює дерево?
81.Чому на сильному морозі дерева тріщать?
82.Чому навіть після сильної зливи пелюстки троянди залишаються завжди сухими?
83.Чому обпавші мокрі листки добре прилипають до різних предметів?
84.Чому важко зняти з ноги мокрі колготи чи шкарпетки?
85.Чому перед дощем ластівки літають низько?
Розділ третій
Електрика
86.Погладжуючи в темноті кішку сухою долонею, можна помітити невеличкі іскорки, які виникають між рукою і шерстю.Що тут відбувається?
87.Чому у наелектризованих людей волосся піднімається вверх?
88.Чому незнімні протези неможна виготовляти з різних металів, наприклад, коронки чи передні зуби із золота, а задні - із нержавіючої сталі?
89.При перевірці якості батарейки від ліхтарика іноді доторкуються язиком до металічних пластин.Якщо язик відчуває гіркуватий присмак, то батарейка добра.Чому електрика батарейки гіркувата на смак?
90.Які риби називають живими електростанціями? Яка виникає напруга, що вони створюють?
91.Чому в сирих приміщеннях можливо враження людини електричним струмом навіть в тому випадку, якщо він доторкнеться до скляного балону електричної лампочки?
92.Чому випадкове проходження струму через дві близько розміщені точки тіла, наприклад два пальці однієї і тієї ж руки, відчувається не тільки цими пальцями, але і всією нервовою системою людини?
93.Чому поблизу того місця, де обірваний провід високої напруги лежить на землі, рекомендується стояти на одній нозі?
94.Чому небезпечно під час блискавки стояти в натовпі?
95.Блискавка найчастіш влучає в дерева з глибоко проникаючим в землю корінням. Чому?
96.Чому із усіх дерев найчастіше всього блискавка влучає в дуба?
97.Всередині стовбура чи ззовні проходить електричний струм при ударі блискавки в сосну?
98.Чому блискавка, яка проходить через дерево, може відхилитися і пройти через тіло людини, що стоїть біля нього?
99.Чому птахи непокарано сідають на лінії висиковольтних передач?
100.Бувають випадки, коли пташку, що сидить на лінії електропередачі, вбиває током. В яких випадках це може виникнути?
101.Чому пташки злітають з проводів високої напруги, коли вмикають струм?
102.Які органи людського організму створюють навколо себе магнітне поле?
103.Чи реагують творини на магнітне поле?
104.Як відомо, летючі миші орієнтуються в просторі послідовністю ультразвукових сигналів. Яких ви знаєте тварин, що орієнтувались би в просторі за допомогою електромагнітних хвиль?
Розділ четвертий
Оптика
105.Необхідно розмістити по прямій лінії молоді дерева, висаджувані в землю при озелененні вулиці.Якою властивістю світлових променів користуються при цьому?
106.Чому довга алея дерев на значній відстані від спостерігача здається сходиться в одній точці?
107.Чому в кішки в темноті світяться очі?
108.Які тварини використовують« перископ» для спостереження предметів із-за схованок?
109.Чому дорівнює оптична сила хрусталика людського ока?
110.Яка частина людського ока найбільше заломлює світлові промені?
111.Чому близькозорі люди, щоб краще бачити, зажмурюють очі?
112.Чому з настанням темноти ми стаємо наче близькозорі і обриси предметів перестають бути різкими?
113.Чому очам боляче, коли вночі вмикають світло?
114.Чому, знаходячись в освітлюваній кімнаті ми нічого не бачимо за вікном, коли стемніє?
115.Якщо дивитися на рекламні вивіски зроблені з галогенових ламп, що світяться, то червоні букви здаються розміщені ближче до нас, ніж сині чи зелені. Чому?
116.Що бачили б на екрані комахи, якби дивилися кінофільм?
117.Поясніть, чому зрачок нашого ока здається чорним?
118.Чому хрусталик риб’ячого ока майже має сферичну форму?
119.Зрачки ока у коней розміщені горизонтально. А у котів і лисиць, навпаки,- вертикально.Поясніть чому?
120.Як відомо, кури з настанням темноти зовсім перестають бачити, а сови, навпаки, можуть користуватися зором тільки з того моменту- вони нічого не бачать вдень.Чим пояснюються особливості зору цих птахів?
121.Чи правильне твердження, що заєць, не повертаючи голови, бачить предмети, які знаходяться ззаді?
122.Чому сокіл може бачити на великій відстані?
123.Назвіть тварин, здатних реєструвати радіоактивне випромінювання?
124.Чому дерева в сиру погоду здаються більш віддаленими від нас, ніж насправді?
125.Чому більшість тварин Крайньої Півночі білого кольору, а ті,хутро яких інше, наприклад білка, заєць, міняють її зимою на білу?
126.Чому комахи,які живуть в полярних областях і високогірних районах, мають переважно темне забарвлення?
127.Хто сильніше нагрівається на сонці: добре засмаглі люди чи зовсім не засмаглі?
128.В теплий літній вечір можна спостерігати таке явище.Над головою одного із товаришів, що гуляють по парку, кружляє ціла хмара комарів, біля іншого їх нема.Як це можна пояснити?
129.В густому ялиновому лісі нема ні червоних, ні синіх, ні жовтих кольорів, одні білі чи блідо-рожеві.Чим це пояснюється?
130.Чим пояснити, що при освітленні сонячним світлом ми бачимо траву зеленої, троянди червоними і т.д.?
131.Чому в процесі дозрівання рослини зазвичай міняють колір, наприклад троянда, пшениця,овес та інші?
132.Яким чином комахи орієнтуються в просторі?
133.Чому, бажаючи отримати рентгенівський знімок шлунку або кишківника, хворому дають сіль барію?
134.Чи можливо бачити теплові випромінювання?
135.Чи сприймають тварини ультрачервоні промені?
Відповіді
Розділ перший
Механіка
1.Лисиця різко міняє напрямок руху,собака ж деякий час за інерцією рухається в початковому напрямку, тому не може бігти за лисицею.
2.При різкому вириванні коріння рослин не встигає прийти в рух і стебло відривається. Коріння бур’янів, що залишилися в грунті, знову швидко проростають.
3.Перед прижком людина присідає для того,щоб збільшити шлях, на якому діє сила відштовхування ніг, а відповідно, збільшити і кінцеву швидкість тіла.
4.Наїздник, відірвавшись від коня,продовжує рухатися за інерцією з тою самою швидкістю, тому він знову попадає в сідло.
5.Спілі стручки бобових рослин,швидко розкриваючись, описують дуги.В цей час насіння, відриваючись від місця прикріплення, за інерцією рухається по дотичній до кола в сторони.
6.Закон інерції.
7.Біля основи меча в голові риби є гідравлічний амортизатор- невеликі порожнини у вигляді сот, що заповнені жиром.Вони і сприяють пом’якшенню удару.Окрім того, у риби-меч дуже товсті прокладки між хребцями,що також зменшує силу поштовху.
8.Для зміни напрямку руху потрібно прикласти деяку силу.Взаємодія руки людини з стовпом чи деревом породжує цю силу.
9.Білка робить великі прижки з дерева на дерево.Хвіст допомагає їй:він є своєрідним стабілізатором.Хвіст лисиці допомагає їй робити різкі повороти при швидкому бігові.Це свого роду повітряний руль.
10.Загострена форма голови щуки відчуває малий опір води, тому щука плаває досить швидко.
11.Щоб зменшити опір рухові.
12.Тертя риби об руки мале, тому вона висковзує із рук.
13.Зустрічна вода діє на окремих рибок так,що рух кожної з них може бути полегшеним чи навпаки затрудненим в залежності від положення по відношенню до зграйки. Цей фактор і зумовлює краплевидну форму зграйки рибок, що рухається, при якому опір води рухові зграйки найменший.
14.Щетинки дощового черв’яка, які вільно пропускають тіло вперед і дуже гальмують рух назад, роблять можливим повзання черва.При видовженні тіла головна частина рухається вперед,а хвостова залишається на місці; при скороченні головна частина затримується, а хвостова підтягується до неї.
15.Пальці гекконів мають пластинки, на яких поперечними рядками розміщуються особливі щіточки із мікроскопічних багатовершинних волосків. Дякуючи своїй малесенькій величині ці гачкоподібні вирости здатні обхоплювати найбільш дрібні нерівності поверхні, що в поєднанні з кігтями дозволяє ящірці легко пересуватися по гладеньким нахиленим і вертикальним поверхням.
16.Найбільш сильний птах летить попереду. Повітря обтікає його тіло так, як вода ніс і кіль корабля.Цим обтіканням пояснюється гострий кут ключа.В межах даного кута птахи легко рухаються вперед, вони інтуітивно вгадують мінімум опору і відчувають ,чи знаходяться кожна з них в правильному положенні відносно пташки, що їх веде.Розміщення пташок ключем , крім того, можна пояснити ще однією вожливою причиною.Взмахи крил передньої пташки створюють повітряну хвилю, яка переносить деяку енергію і полегшує рух крил найбільш слабких пташок, котрі летять зазвичай взаді.Таким чином,птахи,котрі летять ключем чи ланцюжком,зв’язані між собою повітряною хвилею і робота їх крил відбувається в резонанс.Це підтверджується тим фактом,що коли уявною лінією з’єднати кінці крил пташок в відповідний момент часу, то отримаємо синусоїду.
17.Щоб швидко рухатися вперед, потрібно відштовхувати назад велику кількість води, тому плавальні кінцівки майже завжди широкі і мають плоску форму. При рухові лапки вперед перепонка згинається і лапка відчуває малий опір, при рухова лапки назад тварина розпрамленою лапкою загрібає достатню кількість води і сама швидко просувається вперед.
18.Тертя сприяє переміщенню людини. Суха горошина,є якби підшибником,зменшує тертя між ногами людини і опорою.
19.Листя значно збільшує лобову поверхню дерева, в зв’язку з цим зростає діюча сила вітру.
20.Колосок вівсу приймає таке положення, при якому він надає найменший опір вітру, тому колоски повертаються за вітром і обертаються до нього своїми основами.
21.Робота, яку виконує комар,коли кусає людину, дуже мала, вона складає приблизно 10?⁷ Дж.
22.Рухаючись по рівній дорозі, ми затрачаємо м’язеву силу в основному на подолання тертя і опору повітря.На підйьомі ж приходиться долати не тільки ці сили, але й частину власної ваги.
23.Тіло набуває великого запасу енергії, якщо прикладена до нього сила діє довгий час або на достатньо довгому шляху, наприклад,розгін перед прижком,розмах перед ударом.М’язи коника не можуть розвинути великого зусилля, тому для збільшення дальності стрибка,який потребує значного накопичення енергії, йому потрібні довгі кінцівки.
24.Коли рука витягнута, то напрямок дії сили м’язів складає малий кут з повздовжною віссю ричага.Щоб в цьому випадку втримати таке ж навантаження, як при зігнутій руці,потрібно значно збільшити зусилля м’язів.
25.Коли людина йде не згинаючи ніг,то вага тіла передається нормально поверхні ступні. Коли ноги зігнуті з’являється тангенціальна складова сили тяжіння, яка прикладена до ніг.Так як тертя на льоду невелике,то ця складова ваги викликає сковзання.Тому на зігнутих ногах людина буде більше сковзатись і може швидше впасти.
26.В цьому випадку значно зменшується площа опори.При невеликому відхиленні від положення рівноваги вертикаль, що проходить через центр тяжіння,не буде проходити через площу опори і людина опиниться в нестійкому положенні.
27.Коли людина пеміщує ногу вперед, трошки вперед зміщується також центр тяжіння.Щоб зберегти попереднє положення центру тяжіння, руку відводять назад. Таке чередування положення рук і ніг повторюється при кожному кроці.
28.В гусей і качок лапи розставлені широко, тому, щоб зберегти рівновагу при ходьбі,їм приходиться перевалювати тіло так, щоб вертикальна лінія, що проходить через центр тяжіння, проходила через точку опори, тобто лапу.
29.Коли людина робить маленькі кроки, робота по підняттю власної ваги буде менша, так як центр тяжіння піднімається на малу відстань.
30.По мірі нахилу тулуба людини вперед вертикальна лінія, що проходить через центр тяжіння її тіла, деякий час буде попадати на площу, обмежену точками опори, так як ступні ніг людини повернуті вперед.При нахиленні тулуба назад вказана вертикальна лінія виходить із меж площі опору швидше, ніж в першому випадку.
31.Центр тяжіння дерева трохи вищий літом, коли на деревах багато листя. Тому влітку листяні дерева знаходяться в менш стійкому положенні, ніж пізньої осені чи взимку, і вітри часто їх ламають чи викорчовують з корінням.
32.В тіні в лісі нижні гілки дерев відмирають і крона знаходиться вверху.Центр тяжіння дерева також переміщується доверху, і воно стає менш стійким. У дерева, що росте на відкритому місці, крона розміщена нижче. Центр тяжіння лежить ближче до коріння, і воно краще чинить опір вітрові.
33.Ялина росте на сирих грунтах, і коріння її знаходить достатньо вологи близько до поверхні.Воно широко розростається кругом дерева, але не проникає вглиб.Сосна, що росте в сухих місцях,вимушена шукати воду на великій глибині. Її коріння росте в землю глибоко, тому вона більш стійка.
34.Зуб бобра складається з декількох шарів різної твердості.Коли бобер гризе дерево, стійка емаль, що покриває верхню частину зуба, відчуває більше навантаження, а інша, більш м’яка тканина-менше. В результаті весь зуб сточується рівномірно і кут загострення лишається незмінним. На цьому принципі заснована робота самозаточуючих інструментів.
35.Лось має на кожній нозі два копита,між якими натягнута перетинка. Коли він біжить, то копита розходяться, перетинка натягується, тиск тіла тварини розміщується на значно більшу площу опори і лось не грузне.
36.Вага кита сягає 90-100 тон. У воді ця вага частково врівноважується виштовхувальною силою. На суші у кита під дієюнадто великої ваги звужуються кровеносні судини,зникає дихання і він гине.
37. Будь-який газ намагається переміститися з того місця, де є більший тиск, в те місце, де тиск менший.В крові риб тиск кисню менший, ніж тиск його у воді, тому кисень переходить із води в кров, що протікає по капілярах в зябрах.
38.Рослинам, що ростуть під водою,не потрібні тверді стебла, так як їх підтримує виштовхувальна сила води.Крім того, якщо б такі рослини мали тверде стебло, то вода під час коливання могла б поламати його.
39.Щоб внутрішній тиск на барабанну перетинку дорівнював тиску ззовні.
40.Коли кінь витягує ноги їз тягучого грунту, то під копитами створюється понижений тиск
І зовнішній атмосферний тиск перешкоджає рухові ніг. У парнокопитних тварин при натисканні на грунт копита розходяться, а при витяганні ніг сходяться і кругом них вільно проходить повітря.
41.Шия у слона коротка, і він не може нагнути голову до води, як це роблять інші тварини. Слон опускає у воду свій хобот і втягує в себе повітря. При цьому за рахунок зовнішнього атмосферного тиску вода поступає в хобот.Коли вода заповнить хобот,слон згинає його і виливає воду в рот.Звісно, слон не знає про атмосферний тиск, але кожен раз застосовує його, коли п’є воду.
42.Занурюючись на більшу глибину, ми витісняємо більший об’єм води.По закону Архімеда на нас в цьому випадку буде діяти більша виштовхувальна сила.
43.Густина морської води трохи більша густини річкової, тому за законом Архімеда морська вода виштовхує тіло з більшою силою.
44.Плавальний міхур- це свого роду пристрій, що регулює середню густину риби при її переміщенні на ту чи іншу глибину.За допомогою плавального міхура риби зберігають рівновагу у воді. Занурюючись на глибину, риба зберігає об’єм плавального міхура постійним.Вона підтримує в ньому тиск, рівний тиску навколишньої води, для чого безперервно підкачує в міхур кисень із крові.Спливаючи, навпаки,кров підсилено поглинає кисень із плавального міхура. Така підкачка і поглинання- процеси досить повільні, тому при дуже швидкому витягуванні риби із великої глибини кисень не встигає розчинитися в крові, міхур роздувається і розриває рибу.
45.Яким би чином кішка не падала,вона завжди стає на чотири лапи.Це пов’язане з моментом кількості руху.Кішка, коли падає, прижимає лапи і хвіст до тулуба,прискорюючи цим обороти. Як тільки вона займе положення лапами вниз, вона відводить кінцівки, обороти зникають і кішка падає на лапи.
46.Взагалі змії глухі, проте вони своєю черевною поверхнею сприймають коливання, що йдуть через грунт.
47.В лісі вухо сприймає звуки, що прийшли не тільки безпосередньо від джерела, але й ті, що прийшли зі сторони, відбившись від дерев. Ці відбиті звуки і мішають визначити точний напрямок на предмет, що звучить.
48.Листяний ліс породжує шум більш низьких тонів, ніж хвойний, так як листки його дерев мають більшу поверхню.Шум від коливання листків, ударів і тертя їх один об одного більш низьких тонів.
49.Звукові коливання від барабанної перетинки до органу корти передаються через лімфу, яка знаходиться в рідкому стані. Як відомо, через рідини добре поширюються лише повздовжні хвилі.
50.Завдяки тому, що вушні раковини рухаються,тварини здатні встановлювати напрямок, в якому знаходиться джерело звуку.
Розділ другий
Теплові явища
51.Рух червоних кров’яних тілець пояснюється броунівським рухом.
52.Засолка помідорів,огірків, капусти заснована на дифузії солі в ці овочі.
53.В квітках містяться ароматичні речовини, молекули яких дифундують в повітря.
54.У весняний день від зігрітої сонцем згораної землі безперервно піднімаються потоки теплого повітря. Вони і змінюють напрямок сонячних променів, відбитих різними предметами.
55.Рослини затримують значну частину сонячних променів, тому грунт під ними вдень нагрівається менше, ніж відкритий. Вночі, коли температура повітря значно знижується, рослини захищають грунт від інтенсивного випромінення і він охолоджується не так швидко як відкритий.
56.Температура води в сильний мороз значно вища температури навколишнього середовища, тому у воді птахи будуть охолоджуватися менше, ніж на повітрі.
57.Так, тому що його дихання і циркуляція крові майже припиняються.
58.На це питання відповіли самі риби. Був поставлений експеримент і з’ясувалося, що холоднокровній рибі потрібно лише одне- зробити свої умови життя підходящими для себе: у них є власний внутрішній термометр.
59. Холодне повітря більш важке і тому завжди знаходиться біля підлоги.
60.В жаркі години дня пісок в пустелі дуже нагрівається, що навіть на висоті п’яти сантиметрів від його поверхні температура буває нища на декілька градусів.
61.В низькі місця при заморозках стікає найбільш важке, холодне повітря.
62.І на вітрі і в затишку покази термометра будуть однакові, так як температура повітря одна і таж, але людині тепліше в затишку тому, що шар повітря, що прилягає безпосередньо до нашого тіла, нагрівається його теплом і застерігає від подальшого переохолодження.При вітрові такий шар втриматися не може і холодне повітря весь час обтікає шкіру, дуже охолоджуючи її.
63.У цих тварин є підшкірний жировий шар, який перешкоджає швидкій втраті тепла( жир, як відомо, відноситься до поганих провідників тепла).
64.Виявляється, що у оленя надувна шерсть, пустотілі шерстинки заповнені повітрям.Оскільки повітря погано проводить тепло, то така шерсть добре захищає оленя від холоду.
65.Качки ниряють до дна водойми, тому що там температура води тримається близько + 4 °С.
66. Пробковий шар захищає таку рослину від інтенсивного випаровування і різкого коливання температур.
67.Шар снігу захищає малину від вимерзання.
68.Пояснюється це тим, що вуші в лисиць є органами, що відводять тепло від тіла тварини.Так як на півночі необхідно зменшити тепловіддачу, то в процесі біологічного відбору найбільш пристосувалися до життя в умовах Крайньої Півночі лисиці з муншими вушами.
69.Для сприятливого перезимувування озимини достатній пухкий сніговий покрив висотою 30-40 см. Покрив товщий 50 см може бути в деяких випадках шкідливим для рослин. Це буває тоді, коли рано випадає сніг і грунт залишається не досить промерзлим. Сильний сніговий покрив погано передає тепло.В результаті створюється висока температура, яка може бути пагубною для рослин.
70.Коли пташки настовпурчуються, шар повітря між пір’їнами збільшується і внаслідок поганої теплопровідності затримує віддачу тепла тілом пташки в навколишнє середовище.
71.Під час польоту пір’яний покрив пташок зжатий і містить мало повітря, а внаслідок швидкого руху в холодному повітрі відбувається підсилена віддача тепла в навколишнє середовище. Ця втрата тепла буває настільки великою, що пташка на льоту замерзає.
72.Під час жари відбувається інтенсивна віддача тепла організмом людини через шкіру в навколишнє повітря. Тепло від внутрішніх органів до шкіри переноситься потоками крові. Можливо, що людина тим більше втрачає тепла, чим більше його буде перенесено кров’ю до шкіри.В жару кровеносні судини шкіри дуже розширюються і через них проходить значно більше крові, ніж зазвичай.Обличчя має багато поверхневих кровеносних судин.Від збільшення притоку крові до шкіри відбувається почервоніння обличчя.
73.Спітнілий кінь втрачає багато тепла на випаровування, і це може привести до простудних захворювань.
74. В лазні вологість повітря значно більша, ніж в кімнаті, тому інтенсивність випаровування поту зменшується і людина більше відчуває підвищену температуру.
75.Площа випаровування збільшується, і висихання йде швидше.
76.Запах квітів залежить від випаровування пахучих ефірних олій, що утворюються в нектарниках квітів.Чід час дощу крапельки води попадають в чашечки квіток, а звідти в нектарник.Після дощу, особливо коли вигляне сонце, суміш ця починає випаровуватися інтенсивніше, ніж випаровувалися б безводні ефірні масла, і в повітрі з’являється більше пахучих парів- запах квітів збільшується.
77.Тому що його пори заповнені соком і містять менше повітря.
78.Огірок на 98% складається з води.Вода безперервно випаровується і охолоджує огірок.
79.Випаровування поту з тіла тварини сприяє теплообміну, але потові залози у собаки розміщені тільки на подушечках пальців, тому , щоб збільшити охолодження організму в жаркий день, собака широко відкриває рота і висовує язика.Випаровування слини з поверхні рота іта язика знижує температуру його тіла.
80.При ударі блискавки волога, що знаходиться в клітинах дерева, миттєво закипає і пара розриває стовбур дерева.
81.Соки, що містяться в дереві, при замерзанні збільшуються в об’ємі і з тріском розривають судини рослин.
82.Пелюстки троянд містять олійну речовину, завдяки чому вони не змочуються водою.
83.Мокрий листок прилипає до різних предметів всією своєю поверхнею і тримається на них завдяки силам поверхневого натягу.
84.Під дією сили поверхневого натягу води мокра шкарпетка прилипає до ноги, тому її важко зняти.
85.Перед дощем вологість повітря збільшується, в результаті чого у мошок, метеликів та інших комах на крильцях збираються дрібненькі крапельки вологи і вони важчають,тому комахи спускаються вниз, а за ними летять пташки, що їх їдять, наприклад ластівки.
Розділ третій
Електрика
86.Коли ми гладимо кішку відбувається електризація руки з подальшим іскровим розрядом.
87.Волосся електризується однойменним зарядом. Як відомо, однойменні заряди відштовхуються, тому волосся, подібно листочкам бумажного султана, розходяться в усі сторони.
88.При таких протезах між двома металами виникає різниця потенціалів.Металічні зуби можуть утворювати невеличку батарейку, яка є джерелом струму з силою від 5 до 100 мкА. Розряди цього слабкого струму викликають в роті неприємні відчуття.
89.Слина людини містить в незначних кількостях різні органічні солі (натрію, калію, кальцію та інші).Коли через слину проходить електричний струм, відбувається електроліз цих солей, на полюсах батарейки виділяються іх складові частини і язик відчуває гіркуватий присмак.
90.Найбільш відомими електричними рибами є електричний вугор, електричний скат і електричний сом.В цих риб є спеціальні органи для накопичення електричної енергії. Невеликі напруги, що виникають в звичайних м’язевих волокнах, сумуються тут завдяки послідовному включенню багатьох окремих елементів, які через нерви, як провідники, з’єднані в довгі батареї.Так, в електричного вугра, що живе у водах тропічної Америки, нараховується до 8 тис. пластинок, що відокремлені одна від одної желеподібною речовиною.До кожної пластинки підходить нерв, що йде до спинного мозку. З точки зору фізики ці прилаштування являють собою свого роду систему конденсаторів великої ємності. Вугор, накопичуючи електричну енергію в цих конденсаторах, розряджає її через тіла, що доторкаються до нього, спричиняючи електричні удари, що є дуже чутливі для людини і смертельні для дрібних тваринок.У великого вугра, що довго не розряджався, напруга електричного струму в момент удару може сягати 800 В. Зазвичай вона дещо менша. Серед інших електричних риб особливо виділяється скат торпедо, що зустрічається в Атлантичному, Індійському та Тихому океанах. Розміри торпедо сягають двух метрів, а його електричні органи складаються із декількох сот пластинок.Торпедо здатний протягом 10-16 с давати до 150 розрядів в секунду, по 80 В кожен.Електричні органи великих торпедо розвивають напругу до 220 В. У електричного сома , що дає розряди до 360 В, електричний орган розміщується тонким шаром по всьому тулубу. Характерною особливістю риб, що мають електричні органи,- це є їх мала чутливість до дії електричного струму. Так, наприклад, електричний вугор без шкоди для себе переносить напругу 220 В.
91.Покритий шаром вологи скляний балон електричної лампочки проводить електричний струм, який при деяких обставинах може визвати ураження людини.
92.Їз всіх тканин, що складають тіло, найменшу провідність мають зовнішні шари шкіри, найбільшу – нервова тканина, тому електричний струм в тілі проходить більше по нервовим тканинам і цим самим викликає дію на всю нервову систему.
93.Поблизу обірваного провода, що лежить на землі, виникає неоднорідне електричне поле. Якщо людина стане обома ногами на землю поблизу такого провода, то потенціали в відповідних точках землі будуть неодинакові і, відповідно, виникає струм, що проходить через тіло людини. Сила струму буде тим більшою, чим більше неоднорідне поле і чим ширше розставить ноги людина. Струму майже не буде, якщо людина стоїть на одній нозі.
94.Під час блискавки небезпечно стояти в натовпі тому, що під час дихання людей виділяється пара, яка збільшує електропровідність повітря.
95. Дерева в яких коріння проникає в глибокі водоносні шари грунту, краще з’єднані з землею і тому на них під дією наелектризованих хмар нагромаджуються значні заряди струму, що витікає з землі і мають знак, протилежний знаку заряду хмар.
96.Завдяки корінню, що глибоко проникає в грунт, дуб має добре заземлення, тому в нього частіше влучає блискавка.
97.Електричний струм проходить в основному між корою та деревиною сосни, тобто по тих місцях, де концентрується більше всього соків дерева, які добре проводять електричний струм.
98.Стовбур смоляного дерева, наприклад сосни, має значно більший опір, ніж кора і шар під корою. Тому в сосні електричний струм блискавки проходить переважно по зовнішнім шарам, не проникаючи всередину. Якщо ж блискавка вдарить в листяне дерево, то струм протікає всередині його. В деревині цих рослин є багато соку, який закипає під дією електричного струму. Пара , що утворилася , розриває дерево.
98.Електричний струм проходить переважно по тому місцю ланцюга,де є менший опір. Якщо тіло людини буде кращим провідником, то електричний струм пройде через нього, а не через дерево.
99.Тіло пташки, що сидить на дереві , являє собою розгалуження ланцюга, що ввімкнене паралельно ділянки провідника між лапками пташки.При паралельному з’єднанні двох ділянок ланцюга величина струму в них обернено пропорційна опору. Опір тіла пташки величезний в порівнянні з опором невеличкої довжини провідника, тому величина струму в тілі пташки дуже мала і нешкідлива. Потрібно добавити щей те, що різниця потенціалів на ділянці між ногами пташки мала.
100.Пташки найчастіше гинуть в тих випадках, коли вони , сидячи на проводі лінії електропередачі, торкаються стовба крилом, хвостом чи клювом, тобто з’єднуються з землею.
101.Коли вмикають високу напругу на пір’ї птахів виникає статичний електричний заряд, через який пір’я пташок розходиться, як розходяться листочки бумажного султана, що з’єднаний з електрофорною машиною. Ця дія статичного заряду і провокує пташку злетіти.
102.Встановлено, що вздовж збуджуючого нерва приблизно за п’ять десятитисячних секунди до передачі збудження утворюється магнітне поле.Очевидно, в момент збудження молекули, що несуть заряд, якимось чином змінюють своє плложення в просторі, дозволяючи пройти по нерву хвилі збудження. Саме це переміщення молекул, можливо, і є причиною виникнення магнітного поля.
103.Багато вчених стверджують, що у тварин є спеціальний орган, за допомогою якого вони визначають наявність магнітного поля. Багаторазові досліди показали, що, наприклад, голуби мають особливе магнітне «відчуття», яке дозволяє їм орієнтуватись в магнітному полі Землі. Щоб перевірити чи так це насправді, вчені вчинили з голубами як зі звичайним магнітним компасом: причепили до крил голуба залізні пластинки. І живі компаси спортились. Є багато спостережень які показують, що голуби втрачають здатність орієнтуватися в зоні дії сильних електростанцій і починають рухатися до джелела випромінення.
Самки термітів в гнізді лежать так, що вісь їх тіла співпадає за напрямком з магнітним меридіаном, а якщо розмістити поруч сильний магніт, то міняють своє положення.
104.Порівняно недавно в річках Африки була виявлена риба, що має самий справжній радіолокатор. Це водяний слон. З’ясувалося, що в хвостовій частині знаходиться електричний генератор що постійно випромінює низькочастотні коливання (до 100 імпульсів на хвилину), які після відбивання від навколишніх предметів сприймаються особливими органами цієї ж тварини, що розміщені в основі плавника. Тому не дивно, що водяний слон, навіть коли зариється з головою в мул, на відстані відчуває наближення хижака і встигає завчасно втекти. Подібний радіолокатор має і електричний вугор.
Розділ четвертий
Оптика
105.В цьому випадку використовують властивість прямолінійного поширення світла.
106.Тому що чим далі знаходиться від нас предмет, тим менший кут, під яким ми його бачимо.
107.В повній темноті очі кішки не будуть світитися. Це пояснюється тим, що вони самі не випромінюють світло, а тільки відбивають ті промені, які в них потрапляють. В неповній темноті очі кішки світяться від того, що вони порівняно слабо заломлюють світлові промені, які відбиваються від дна ока пучком, що розходиться, і стають видимими.
108.„Перископ“ використовує рибка періофтальмус. Вона заривається в мул і висовує очі на тонких стебельцях та спостерігає за навколишнім простором.
109.В залежності від випуклості, що міняється під час аккомодації, оптична сила хрусталика змінюється від 20 до 30 дптр.
110.Коли світить сонце, то крапельки роси, що лишаються після поливання на стеблах і листках рослин, подібно лінзам, збирають світлові промені в одну точку і рослина може при цьому отримати опіки.
111.Основною заломлюючою поверхнею ока людини і наземних тварин є рогівка. Оптична сила рогівки людини дорівнює 43 дптр, а хрусталика – від 20 до 30 дптр в залежності від його кривизни, що міняється під час аккомодації ока, тому хрусталик грає роль налаштувального елемента оптичної системи ока. Зміна його кривизни дозволяє отримувати різке зображення предметів, що розміщені і далеко і близько від ока.
112.Для усунення різного роду аберрацій. Око – це в деякій мірі оптичний прилад, а при діафрагмуванні оптичного приладу можна отримати більш чітке зображення.
113.Коли зменшується освітлення, зіниця ока розширюється і краї хрусталика починають грати більшу роль в утворенні зображення.Але ця крайова зона деформована і « короткозора» в порівнянні з центральною частиною. Таким чином, нічна короткозорість викликана сферичною аберрацією ока.
114.Щоб пропустити більше світла, зіниця ока в темноті дуже розширюється. Коли світло вмикається миттєво, в око потрапляє велика кількість енергії світла, що і викликає больові відчуття.
115.Зіниця ока на світлі звужується, і в око потрапляє мало світлових променів від предметів, що знаходяться на вулиці, крім того, промені, відбиті від віконного скла, погіршують видимість.
116.Промені різного кольору, наприклад червоного і синього, по-різному заломлюються в хрусталику ока: сині промені заломлюються більше, ніж червоні.Якщо на однаковій відстані знаходяться яскраві червоні і сині трубки, то коли розглядати червону трубку хрусталик більш випуклий, ніж коли розглядаєш синю трубку.Хрусталик більш випуклий коли ми розглядаємо близькі предмети, і менш випуклий , коли дивимось на більш далекі, тому у нас і виникає відчуття, що червоні літери ближчі до нас, ніж сині чи зелені.
117.При вивчені зору комах було встановлено, що частота повторення світлових імпульсів, при якому вони зливаються в безперервне світло, приблизно дорівнює 300, тобто в 10 з лишком раз більше, ніж у людини, тому комахи бачили б на екрані зовсім окремі кадри, що не зливаються в одне зображення.
118.В оці відбувається багаторазове відбивання променів.Зіниця в цьому випадку нагадує отвір в закритому глечику.
119.Відносний показник заломлення хрусталика ока риби, що знаходиться у воді, невеликий, тому збільшення оптичної сили хрусталика досягається більшим викривленням його поверхні.
120.Горизонтальне розміщення зіниць розширює кут зору в горизонтальній площині.Це дуже важливо для тварин, які живуть на плоскій рівнині, де хижаків потрібно виявляти завчасно, як тільки вони з’являться на горизонті.
У кішок та лисиць зіниці розміщені вертикально тому, що ці тварини, шукаючи свою здобич, дивляться частіше за все вверх і вниз.
121.Сітківка ока всередині покрита плівкою, що складається із великої кількості поличок та колбочок.Колбочки відповідають за денне бачення, а палички за нічне. Особливості зору курей та совей обумовлене тим, що сітківка ока курей складається тільки із колбочок, а совей- тільки із палочок.
122.Очі людини і деяких тварин налаштовані до одночасного розглядання предмета: поле зору правого ока лише трошки не співпадає з полем зору лівого ока. Більшість тварин дивляться кожним оком окремо. Предмети, що вони бачать, не відрізняються рельєфністю, але поле зору їх більше.
Кожне око людини( в горизонтальному напрямку) бачить в межах 120°, і обидва кути майже співпадають.
Заєць, не повертаючи голови, бачить не тільки те, що знаходиться спереду, але й те, що ззаді. Обидва поля зору його очей сходяться спереду і ззаді. Тепер зрозуміло чому так важко підкрастися до зайця, не злякавши його. Проте заєць зовсім не бачить того, що розміщене безпосередньо перед ним. Щоб побачити близький предмет, йому необхідно повертати голову набік.
123.Око сокола побудоване таким чином, що хрусталик може стати майже плоским, внаслідок цього зображення віддалених предметів падає на сітківку.
124.Чутливим індикатором радіоактивного випромінювання є равлик. Це живий лічильник Гейгера.
125.Туман розсіює частину світла, відбитого від дерев. Оскільки, виявляється, дерева менш освітлені, то складається враження, що вони знаходяться від нас далі, ніж насправді.
126.Тварини білого кольору менше випромінюють тепла в навколишнє середовище, що особливо важливо в умовах Крайньої Півночі.
127. Утворення коричневої засмаги є самозахистом організму від надмірної дії ультрафіолетових та фіолетових променів:промені високої частоти дуже поглинаються цим пігментом, викликаючи цим тільки нешкідливе нагрівання. Тому добре засмагла людина нагрівається на сонці сильніше, ніж не засмагла, ала й вона не відчуває хімічної дії світлових променів.
128.Однією із індивідуальних особливостей людини є те, що вона здатна випромінювати різну кількість тепла. Людина , яка випромінює велику кількість тепла, під час вечірньої прогулянки буде приваблювати велику кількість комарів.А людина, в якої відбувається менше випромінювання тепла, не приваблює комарів.
129.В напівтемряві під густими гілками ялин здалеку добре помітний тільки білий чи блідно-рожевий колір, тому комахи ( в пошуках нектару) запилюють тільки ці квіти.
130.Колір тіла залежить від довжини хвилі відбитих променів, які потрапляють в око.При освітленні білим світлом трава відбиває зелену частину сонячного спектру, троянди- червону і т.д.
131.Під час свого розвитку рослини мають зелений колір, тобто вони відбивають зелену частину спектру і поглинають червону частину.Червоні промені володіють найбільшим тепловим ефектом і сприяють утворенню хлорофілу.В процесі достигання рослина не потребує більше органічних речовин і змінює колір на золотистий чи білуватий.Рослина з таким кольором значно менше поглинає червоних променів.
132.Комахи здатні розрізняти звичайне і поляризоване світло.Оскільки для розсіяного небесного світла є характерною деяка ступінь поляризації променів в меридіальній площині, комахи по небу, як по компасу, можуть орієнтуватися і в ясні і в похмурі дні.Таким чином вони розрізняють не тільки частоту, але й площину коливань світлових променів..
133.Сіль барію не шкідлива для організму людини і дуже поглинає рентгенівські промені, в результаті чого зображення органу , який просвічують,отримується більш контрасним.
134.Є тварини здатні бачити світлові промені. Деякі глибоководні кальмари, окрім звичайних очей, мають ще термоскопічні очі, тобто органи, що здатні вловлювати інфрачервоні промені. Побудовані вони як звичайні очі, але мають світофільтри, які поглинають всі промені, окрім інфрачервоних.
135.Деякі із глибоководних кальмарів,окрім звичайних очей , мають ще й термоскопічні очі, тобто органи, що здатні сприймати інфрачервоні промені. Ці очі в них розміщені по всій нижній частині тіла, і кожне має вигляд невеликої темної крапки.Під мікроскопом видно, що вони побудовані так само,як і звичайні очі, але мають світофільтр, що затримує всі промені,окрім інфрачервоних.Світофільтр розміщений перед заломлюючою лінзою-хрусталиком. Лінза відкидає сконцентрований пучок світлових променів на чутливий до них сприймаючий орган.
Перед освітою стоїть задача не тільки передати знання учням, а й виховати самодостатню особистість, яка орієнтується в сучасному світі. Необхідною частиною навчального процесу у фізиці є розв’язання якісних задач. Головна особливість якісних задач полягає в тому, що в них увага акцентується на якісній стороні фізичних явищ, властивостей тіл, речовини, процесів. З їх допомогою учень вчитися мислити образно, формує інтерес до навчання, розвиває такі якості як воля, зосередженість, грамотність мови. Тому застосування якісних задач дозволить значною мірою подолати багато негативних тенденцій, що мають місце в процесі викладання шкільного курсу фізики, а також значно зменшити проблеми, що виникають при вивченні поглибленого курсу фізики, такі, як зростання абстрактності наукових понять і міркувань, підвищення порогу доступності, сильна формалізація багатьох теорій із застосуванням складної математики, за якою часом втрачається фізичний зміст.
Але незважаючи на всі ці переваги, якісним задачам приділяється дуже мало уваги. На сьогоднішній день мало надруковано підручників які містять якісні задачі та методики. Перед вчителем і учнями виникають труднощі в процесі розв’язання якісних задач. Це говорить і про недостатню увагу з боку дослідників у цій галузі.
Але незважаючи ні на що, не можна забувати про роль і місце якісних задач у навчанні. Завдяки ним матеріал стає цікавим, а значить і зрозумілим.
Література:
- Фізика в школах України №1 Січень 2007р.
- Фізика в школах України № 13-14 липень 2007р.
- Сільська школа україни №34 грудень 2003р.
- В.М. Варикаш Фізика в живій природі: Мінськ 1999р.
- Каменецкий С.Е., Орехов В.П. Методика решения задач по физике в средней школе. Пособие для учителей Просвещение, 1971
- Я. И. Перельман. Занимательная механика, 1937 г.
- Я. И. Перельман. Занимательная физика. Книга вторая, 1932 г.
- Я. И. Перельман. Занимательная астрономия, 1954 г.
- Я. И. Перельман. Занимательные задачи и опыты, 1959 г.
- Я. И. Перельман. Знаете ли Вы физику? 1992 г.
- <http://www.physfac.bspu.secna.ru/>
- Качественные задачи по физике в средней школе. Тульчинский М.Е. Пособие для учителей.М.: Просвещение, 1972. - 240с.
- Д. Пойа Как решать задачу Перевод с английского Под редакцией Ю. М. ГАЙДУКА пособие для учителей государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФСР Москва 1959.
- « Не уроком единым» – И.Я.Ланина,–М.: Просвещение, 1991.
Немає коментарів:
Дописати коментар